13 жовтня 2019 року, напередодні свята Покрову Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, у Свято-Покровському храмі було звершене всенічне бдіння.

Богослужіння очолив настоятель храму архімандрит Афанасій (Герман), котрому співслужили секретар Волинської єпархії, протоієрей Миколай Бондарук, благочинний Луцького центрального округу, протоієрей Олександр Богданов, благочинний Ківерцівського округу, протоієрей Олександр Кондратюк, настоятель собору Всіх Святих землі Волинської, протоієрей Володимир Яцишин, завідуючий канцелярією єпархії архімандрит Паїсій (Хомич), клірики храму та священнослужителі Волинської єпархії.

Свято Покрову Божої Матері особливо шановане у Православній Церкві. Його пов’язують з подіями X століття, коли Візантійська імперія, тісна своїми енергійними східними сусідами, знову опинилася на межі загибелі. Константинополь раптово був обложений «варварами», а грецьке військо не встигло повернутися з далекого походу. Тому зневіреним людям залишалося лише сподіватися на небесну допомогу. У Влахернському храмі, де зберігалася безцінна реліквія – риза Богоматері і частина Її поясу – відбувалося безперервне моління. Одного разу вночі стояли там  блаженний Андрій юродивий і його духовний учень Епіфаній. Саме вони удостоїлися чудесного видіння. Невидима для інших, з’явилася їм «велична Діва, Яка йшла від царських врат з грізною свитою. Поруч з Нею – Іоанн Предтеча і Син Грому (апостол Іоанн Богослов), які підтримували Її своїми руками. Схиливши коліна, Вона довго молилася, обливаючи сльозами своє боговидне і Пречисте обличчя. Після закінчення молитви, зняла з Себе блискуче покривало (мафоріон), яке носила на пречистій главі Своїй, та, тримаючи його з великою урочистістю Своїми пречистими руками, розпростерла над усіма присутніми у храмі. Андрій і Епіфаній тривалий час дивилися на це розпростерте над народом покривало, звеличуючи славу Господню. І, доки була там Пресвята Богородиця, був і омофор. По відшесті ж Її, зробився і він невидимим. Це видіння було знаком надії на порятунок. І дійсно, незабаром, злякані незрозумілими небесними знаменнями, варвари зняли облогу і в страсі повтікали. Подія це датується приблизно 930 роком.

На честь цієї події по всій території України збудовано безліч храмів, серед яких – Покровська Церква у Луцьку.